Учеба Плюс Украина

В настоящее время со стороны налоговой инспекции начался полномасштабный “наезд” на малый и средний бизнес в сфере торговли. Это говорит о возвращении “азаровщины” в наихудшем ее проявлении.Доходит до маразма,поскольку предполагаемые штрафы,скажем,для ларечника или небольшого магазина могут исчисляться сотнями тысяч и даже миллионами гривен.Чувствуется,что пришли “реформаторы”.

В первую очередь это касается ведения книги ф.№10 Учета доходов и расходов граждан.
В принципе вести данную книгу с соблюдением всех требований ГНАУ даже небольшому магазину невозможно физически,т.к. по сегодняшним требованиям в Книге ф. № 10 нужно проводить каждую операцию.
В чем суть?

Налоговая пытается налагать штрафы по статьям 20,21 Закона о РРО
(З А К О Н  У К Р А Ї Н И

           Про застосування реєстраторів розрахункових
        операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
                            та послуг від от 06.07.1995 № 265/ 95-ВР.)
Приведу выдержку.

****************************
Стаття  3  п.12) вести  у  порядку,  встановленому  законодавством, облік
товарних  запасів  на  складах  та/або  за  місцем  їх реалізації,
здійснювати  продаж  лише  тих  товарів,  які відображені в такому
обліку,  за  винятком  продажу  товарів особами, які відповідно до
законодавства  оподатковуються  за  правилами,  що не передбачають
ведення  обліку  обсягів  реалізованих  товарів  (наданих послуг);
(  Пункт  12 статті 3 в редакції Закону N 2156-III ( 2156-14 ) від
21.12.2000 - набуває чинності з 01.01.2001 )

Стаття   20.  До  суб'єктів  підприємницької  діяльності,  що
здійснюють  реалізацію товарів,  які не обліковані у встановленому
порядку,  застосовується фінансова  санкція  у  розмірі  подвійної
вартості необлікованих товарів за цінами реалізації,  але не менше
десяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян. ( Стаття 20
із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III ( 2156-14 ) від
21.12.2000  -  набуває  чинності  з  01.01.2001, в редакції Закону
N 2746-III ( 2746-14 ) від 04.10.2001 )

     Стаття  21.  До  суб'єктів  підприємницької діяльності, що не
ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів
за  місцем  реалізації  та  зберігання,  застосовується  фінансова
санкція  у  розмірі  подвійної  вартості  необлікованих товарів за
цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів
доходів  громадян.  (  Стаття  21  із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2156-III ( 2156-14 ) від 21.12.2000 - набуває чинності з
01.01.2001,   в  редакції  Закону  N  2746-III  (  2746-14  )  від
04.10.2001 )
************************

Ранее ГНАУ руководствовалось письмом (письмо ГНАУ от 14.05.99 г. № 6990/7/23-3117).

************************
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 6990/7/23-3117 від 14.05.99
м.Київ
Об ответственности за неоприходование товара
На многочисленные запросы государственных налоговых администраций Государственная налоговая администрация Украины сообщает следующее.
Согласно статье 6 Закона Украины "О применении электронных контрольно-кассовых аппаратов и товарно-кассовых книг при расчетах с потребителями в сфере торговли, общественного питания и услуг" (в редакции от 06.06.96 г. N 227/96-ВР) в случае осуществления субъектами предпринимательской деятельности торговли товарами или другими товарно-материальными ценностями, не оприходованными по учету, стоимость таких товаров с предприятий, учреждений и организаций независимо от форм собственности взыскивается по решению органов государственной налоговой службы в местный бюджет соответствующего уровня в бесспорном порядке.
В отличие от обязанности юридических лиц, которые ведут бухгалтерский учет имущества и результатов своей работы в натуральном измерении и в обобщенном денежном выражении путем непрерывного документального и взаимосвязанного их отражения методом двойной записи хозяйственных операций согласно Плану счетов бухгалтерского учета, на физических лиц обязанность по ведению такого учета не возложена.
Что касается бухгалтерского учета операций, связанных с продажей товаров в розничной и оптовой торговле, то порядок учета определен Положением о порядке бухгалтерского учета операций, связанных с продажей товаров, утвержденным письмом Министерства финансов Украины и Министерства экономики Украины от 05.07.93 г. N 14-401 (с изменениями и дополнениями, внесенными письмом Минфина Украины от 10 декабря 1993 года N 18-4170 (v4170201-93 )), и Положением об организации бухгалтерского учета и отчетности в Украине, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 03.04.93 г. N 250.
Порядок приходования товаров в розничной и оптовой торговле для субъектов предпринимательской деятельности - физических лиц, которые не обязаны вести бухгалтерский учет, не определен никаким нормативным документом.
Таким образом, на физических лиц, которые осуществляют предпринимательскую деятельность в сфере торговли, без создания юридического лица, понятие "приходование товаров" не распространяется. Поэтому требования статьи 6 вышеуказанного Закона в части ответственности за неоприходованный товар к физическим лицам - субъектам предпринимательской деятельности не относятся.
Обязываем довести это письмо до подчиненных государственных налоговых инспекций.
Заместитель председателя В.Копылов
"Налоги и бухгалтерский учет" N 22\99
************************

Теперь же ГНАУ изменила свою позицию на диаметрально противоположную, выпустив письмо от 03.03.2009 г. № 4364/7/23-7017/159,отозвав при этом предыдущее письмо ГНАУ от 14.05.99 г. № 6990/7/23-3117).


************************
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 03.03.2009 р. N 4364/7/23-7017/159
Державна податкова адміністрація України на запити регіональних державних податкових адміністрацій щодо правомірності застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій, передбачених статтею 20 та 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», повідомляє.
Пунктом 12 статті 3 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі - Закон N 265), передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону N 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
При цьому необхідно враховувати, що відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», із змінами та доповненнями, платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести Книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.
Форму Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядок її ведення затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.98 р. N 477, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.98 р. за N 689/3129 (із змінами та доповненнями).
Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, визначена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.93 р. N 12, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за N 64 (із змінами та доповненнями).
Роз'яснення щодо ведення обліку доходів та витрат фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та сплати ними фіксованого податку надано листом ДПА України від 30.08.2001 р. N 11741/7/17-0517.
Порядок ведення Книги обліку доходів та витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) (форма N 10) визначено у листі Державної податкової адміністрації України від 05.11.97 р. N 17-0117/10-8886 та у постанові Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1269.
<...>
Пунктом 8 наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 р. N 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.11.99 р. за N 752/4045, передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід».
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Статтею 2 Закону N 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Згідно із статтею 20 Закону N 265 до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами статті 21 Закону N 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вищевказане, Державна податкова адміністрація України зазначає про втрату чинності листів ДПА України від 21.02.2002 р. N 3187/7/23-3117 стосовно обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та від 14.07.2003 р. N 10974/7/23-2117 «Про надання роз'яснення (щодо РРО)».
Заступник Голови Н. Рубан
**************************

Комментарии.

1.Общая система налогообложения.

Обязательное ведение учета доходов и расходов предпринимателями, применяющими общую систему налогообложения, в настоящее время законодательством не установлено.
Ранее обязанность вести такой учет была установлена ст.19 Декрета № 13-92. Содержалось такое требование и в Инструкции № 12. В частности, п.19 Инструкции № 12 уточнялось, что предприниматели обязаны вести книгу учета доходов и расходов по форме № 10 (приложение 10). Но с 2004 года ни ст.19 Декрета № 13-92, ни п.19 Инструкции № 12 не действуют. Не отменена только форма книги учета (приложение 10 к Инструкции № 12).
Порядок ведения Книги по ф. № 10 также отсутствует. Существует только Порядок ведения Книги учета доходов и расходов граждан — субъектов предпринимательской деятельности (с особенностями ее ведения для сферы торговли) ф. № 10, приведенный в письме ГНА Украины от 05.11.97 г. № 17-0117/10-8886 (далее — Письмо № 8886). Поскольку письмо не является нормативным документом, предприниматели могут его использовать только в качестве рекомендаций.


2.Единоналожники.

Поскольку частные предприниматели бухучет не ведут, то можно сделать вывод, что отсутствие таких документов для частных предпринимателей не влечет за собой каких-либо последствий в плане применения к ним штрафов по ст. 20 Закона об РРО.
В п. 12 ст.3 Закона об РРО речь идет о порядке учета товаров, который должен быть установлен законодательством. Однако механизм применения данной нормы на законодательном уровне не определен, а Книга ф. № 10 к Закону об РРО никакого отношения не имеет.
        То, что предприниматели должны вести учет доходов и расходов в Книге ф. № 10 (а фикспатентщики в произвольном порядке), вовсе не означает, что они должны вести учет товаров. Нет порядка учета товарных запасов ни для единоналожников, ни для фикспатентщиков.
         Поэтому все попытки налоговиков оштрафовать за отсутствие ведения учета товаров на складе и/или по месту их реализации не имеют под собой никаких законных оснований. Нельзя же штрафовать предпринимателя за то, что он не ведет учет, порядок которого для него никто не устанавливал.
-----------------------------------

И еще. Дело в том,что поскольку физлица-предприниматели вовсе не обязаны вести бухгалтерский учет (статья 2 Закона о бухучете),то понятие «оприходование товара» к предпринимателям неприменимо — это понятие бухгалтерское. Нужно отметить, что раньше налоговики сами соглашались с этим: «Порядок оприходования товаров в розничной и оптовой торговли для субъектов предпринимательской деятельности — физических лиц, которые не обязаны вести бухгалтерский учет, не установлен ни одним нормативным документом.
  Таким образом, на физических лиц, которые осуществляют предпринимательскую деятельность в сфере торговли без создания юридического лица, понятие «оприходование товаров» не распространяется.
Единственное,что вправе сейчас использовать ГНАУ – это санкции за неведение и ненадлежащее ведение учета доходов и расходов,которые предусмотрены ст. 164-1 Кодекса Украины "Об административных правонарушениях" и составляют от 3 до 8 необлагаемых минимумов доходов граждан. (51- 136 грн.),да и то под вопросом.

Тем не менее следует учитывать тот факт,что в настоящее время суды не являются независимыми и решение далеко не всегда может быть в пользу предпринимателя.
Поэтому очень важным является объединение предпринимателей в группы,профсоюзы,движения для отстаивания общих интересов. Отсидеться не удастся,т.к. сегодня вас не тронут,а завтра просто “задавят”.

http://donklass.com